Усмоктування. Летрозол швидко і повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту (середня величина біодоступності становить 99,9%). Їжа незначно знижує швидкість абсорбції (середнє значення часу досягнення максимальної концентрації летрозолу в крові /Тсмах/ становить 1 годину при прийомі летрозолу натщесерце і 2 години - при прийомі з їжею; середнє значення максимальної концентрації летрозолу в крові / Тсмах / становить 129 ∙ 20,3 нмоль/л при прийомі натщесерце і 98,7 ∙ 18,6 нмоль/л - при прийомі з їжею), однак ступінь всмоктування летрозола (при оцінці за площею під кривою "концентрація-час") не змінюється. Невеликі зміни в швидкості всмоктування розцінюються як такі, що не мають клінічного значення, тому
летрозол можна приймати незалежно від прийому їжі.
Розподіл. Зв'язування летрозолу з білками плазми крові становить приблизно 60% (переважно з альбуміном - 55%). Концентрація
летрозола в еритроцитах становить близько 80% від його рівня в плазмі крові. Після застосування 2,5 мг 14C-міченого летрозолу приблизно 82% радіоактивності в плазмі крові припадало на частку незміненої активної речовини. Отже, системний вплив метаболітів летрозолу невеликий. Летрозол швидко і широко розподіляється в тканинах. Уявний обсяг розподілу в період рівноважного стану становить близько 1,87 ∙ 0,47 л/кг.
Метаболізм і виведення. Летрозол значною мірою піддається метаболізму з утворенням фармакологічно неактивного карбінолового з'єднання. Метаболічний кліренс летрозолу становить 2.1 л/ год, що менше
величини печінкового кровотоку (близько 90 л/год). Було виявлено, що перетворення летрозолу в його метаболіт здійснюється під дією ізоферментів 3A4 і 2A6 цитохрому P450. Утворення невеликої кількості інших, поки не ідентифікованих метаболітів, а також виведення незміненого препарату з сечею і калом відіграють лише невелику роль у загальній елімінації летрозолу. Протягом 2-х тижнів, що пройшли після введення здоровим добровольцям в постменопаузі 2,5 мг 14C-міченого летрозола, в сечі було виявлено 88,2 ∙ 7.6% радіоактивності, а в калі – 3,8 ∙ 0,9%. Принаймні 75% радіоактивності, що виявляється в сечі за період до 216 год (84,7 ∙ 7,8% від величини дози летрозолу), припадало на глюкуронідні кон'югати карбінолового метаболіту, близько 9% - на два інших неідентифікованих метаболіту і 6% - на незмінений летрозол.
Уявний кінцевий період напіввиведення з плазми крові становить близько 2 діб. Після щоденного застосування 2,5 мг препарату рівноважна концентрація летрозолу досягається в межах від 2 до 6 тижнів, при цьому вона приблизно в 7 разів вище, ніж після одноразового прийому тієї ж дози. У той же час значення рівноважної концентрації в 1,5 - 2 рази перевищує те значення рівноважної концентрації, яке можна було б передбачити на підставі розрахунків, виходячи з величин, зареєстрованих після прийому одноразової дози препарату. Це вказує на те, що при щоденному застосуванні летрозолу в дозі 2,5 мг його фармакокінетика має нелінійний характер. Оскільки рівноважна концентрація летрозолу підтримується в ході лікування протягом тривалого часу, можна зробити висновок про те, що триваючого накопичення летрозолу не відбувається.
Фармакокінетика в окремих груп пацієнток. У дослідженнях, проведених у добровольців з різним станом функції нирок (24-годинний кліренс креатиніну варіював від 9 до 116 мл/хв), було відзначено, що після одноразового прийому летрозолу в дозі 2,5 мг його фармакокінетика не змінюється. У подібному дослідженні, проведеному у добровольців з різним станом функції печінки, було встановлено, що у осіб з помірно вираженим порушенням функції печінки середні величини площі під кривою "концентрація-час" (AUC) були на 37% вище, ніж у здорових осіб, але залишалися в межах того діапазону значень, які спостерігалися у осіб без порушень функції печінки. Крім того, не було відзначено будь-якого впливу порушень функції нирок (розрахункові значення кліренсу креатиніну становили 20 - 50 мл/хв) або порушень функції печінки на концентрації летрозолу в плазмі у 359 пацієнток з поширеними формами раку молочної залози.
Фармакокінетика летрозолу не залежить від віку.
В каталозі магазину Стероїд шоп за посиланням (https://steroidshopua.com/category/86/) ви можете ознайомитись з більш широким списком товарів категорії ингибиторы ароматазы.
Летрозол-активна речовина препарату Летрозол акорд є високо специфічним інгібітором активності ароматази.
У тих випадках, коли зростання пухлинної тканини залежить від присутності естрогенів, усунення опосередкованих ними стимулюючих впливів є передумовою для придушення росту пухлини.
У жінок в постменопаузі естрогени утворюються переважно за участю ферменту ароматази, який перетворює синтезуються в надниркових залозах андрогени (в першу чергу, андростендіон і тестостерон) в естрон і естрадіол. Тому за допомогою специфічного інгібування ферменту ароматази можна досягти придушення біосинтезу естрогенів в периферичних тканинах і в пухлинній тканині.
Летрозол інгібує ароматазу шляхом конкурентного зв'язування з субодиницею цього ферменту-гемом цитохрому P450, що в підсумку знижує біосинтез естрогенів у всіх тканинах.
У здорових жінок в постменопаузі одноразова доза летрозолу, складова 0,1, 0,5 і 2,5 мг, знижує рівень естрону і естрадіолу в сироватці крові (в порівнянні з вихідним рівнем) на 75-78% і на 78%, відповідно. Максимальне зниження досягається через 48-78 годин.
У жінок з поширеною формою раку молочної залози в постменопаузі щоденне застосування летрозолу в дозі від 0,1 до 5 мг призводить до зниження рівнів естрадіолу, естрону і естрону сульфату в плазмі крові на 75-95% від вихідного рівня. При використанні препарату в дозі 0,5 мг і більше у багатьох випадках концентрації естрону і естрону сульфату виявляються нижче порога чутливості використовуваного методу визначення гормонів. Це вказує на те, що за допомогою даних доз препарату досягається більш виражене придушення синтезу естрогенів. Супресія естрогенів підтримувалася протягом лікування у всіх пацієнток.
У пацієнток у постменопаузі, яким проводилося лікування летрозолом у добовій дозі 0,1-5 мг, клінічно значущих змін концентрацій у плазмі крові кортизолу, альдостерону, 11-деоксикортизолу, 17-гідроксипрогестерону, адренокортикотропного гормону (АКТГ), а також активності реніну виявлено не було. Проведення тесту стимуляції з АКТГ через 6 та 12 тижнів лікування летрозолом у добовій дозі 0,1; 0,25; 0,5; 1; 2,5 та 5 мг не виявило помітного зменшення синтезу альдостерону або кортизолу. Таким чином, немає необхідності в додаванні глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів.
За посиланням (https://steroidshopua.com/substance/34/) ви можете подивитися на всі препарати з категорії летрозол.
У здорових жінок у постменопаузі після одноразового застосування летрозолу у дозах 0,1, 0,5 та 2,5 мг змін концентрації андрогенів (андростендіону та тестостерону) у плазмі крові не виявлено. У пацієнток в постменопаузі, які отримували летрозол в добовій дозі від 0,1 до 5 мг, змін рівня андростендиона в плазмі крові також не відзначено. Все це вказує на те, що блокада біосинтезу естрогенів не призводить до накопичення андрогенів, які є попередниками естрогенів. У пацієнток, які отримували летрозол, не було відзначено змін концентрацій лютеїнізуючого і фолікулостимулюючого гормонів в плазмі крові, а також не було відзначено змін функції щитовидної залози, яку оцінювали за рівнями тиреотропного гормону, трийодтироніну (T4) і тироксину (T3).
Дорослі і пацієнтки похилого віку. Рекомендована доза Летрозол акорд становить 2,5 мг один раз на добу, щодня. При розширеній ад'ювантній терапії лікування Летрозол акорд має тривати протягом 5 років або поки не настане рецидив захворювання. При неоад'ювантній терапії курс лікування становить 4-8 місяців, у разі не зменшення розміру пухлини рекомендується відміна препарату, та перегляд лікування.
У пацієнток з метастазами терапію Летрозол акорд продовжують до появи ознак прогресування захворювання. У пацієнток похилого віку не потрібно корекції дози Летрозол акорд.
При оцінці частоти виникнення різних побічних ефектів використовувалися такі градації: дуже часто (≥10%), часто (≥ 1% до < 10%), іноді
(≥ 0.1% до < 1%), рідко (≥ 0.01% до < 0.1%), дуже рідко (< 0.01%), частота невідома (не може бути розрахована з наявних даних)
Дуже часто
Часто
